Авторизація

  •  Моніку Белуччі нагородили орденом Почесного легіону 
  •  Індонезія витратить $40 млрд на порятунок Джакарти від затоплення 
  •  Суд у справі вбивств учасників Майдану перенесено 
  •  Французькі консерватори дебатували про Путіна і Росію 

Сепаратисти всіх країн, єднайтеся під зорями Кремля!

Сепаратисти всіх країн, єднайтеся під зорями Кремля!Російське керівництво у своїй зовнішній політиці переслідує дві діаметрально протилежні цілі: спираючись на могутні збройні сили прагне повернути собі імперський статус і одночасно - намагається примусити США, НАТО та Євросоюз перейти на новий формат взаємовідносин з Російською Федерацією з метою створення сприятливих умов для власного економічного розвитку. Такий суперечливий симбіоз змушує кремлівських борців із євроатлантичними цінностями шукати союзників серед представників різноманітних маргінальних течій чи навіть політичних ізгоїв, шокуючи світ прикладами цинічного політиканства. Дійшло до того, що із стін Кремля нещодавно був випущений штучно пророщений, підживлений, модернізований і щедро профінансований привид – привид сепаратизму. Він принципово відрізняється від свого комуністичного аналогу, який у ХІХ столітті зародився у Німеччині і згодом оволодів умами мільйонів революціонерів. Головна відмінність полягає у тому, що за задумом путінських стратегів «сепаратизм кремлівського розливу» повинен розвиватися у чітко окресленому ореолі: поширюватись у США, Великій Британії та інших країнах Євросоюзу, які Путін затаврував клеймом недружніх. Однак йому категорично заборонено блукати безмежними просторами багатонаціональної федеративної Росії.

***

За дебатами лідерів світових держав на ювілейній Генеральній асамблеї ООН, початком бомбардувань Сирії російськими літаками, зустріччю «норманської четвірки» у Парижі, звітом Нідерландів щодо збитого росіянами у небі над Донбасом малазійського «Боїнгу» на другий план відійшла подія, яка має для України неабияке значення. Мова йде про міжнародну конференцію з претензійною назвою «Діалог націй. Право народів на самовизначення і побудову багатополярного світу», що пройшла 20 вересня 2015 року у Москві. Про підготовку до участі у ній представників «ЛНР» і «ДНР» «Вектор ньюз» повідомляв 07 серпня поточного року («О судьбе новых «друзей» Кремля, или кого сегодня интересует независимость Техаса»).

Офіційним організатором конференції виступив партнер громадського руху «Антимайдан» такий собі «Антиглобалістський рух Росії», очолюваний Олександром Іоновим, котрий вкупі з генералом Леонідом Івашовим та співаком Йосипом Кобзоном входить до президії громадської організації «Офіцери Росії». Однак справжнім ініціатором та ідейним натхненником вказаного форуму слід вважати Адміністрацію Президента РФ Володимира Путіна. Будь-які сумніви щодо цього розвіялись відразу ж після того, як була озвучена інформація про місце проведення заходу і головного спонсора.

По-перше, для учасників конференції були люб’язно надані розкішні апартаменти найбільш престижного у Росії Федерального державного підприємства «Готельний комплекс «Президент-готель» Управління справами Президента РФ, який є місцем проведення зустрічей глав держав і урядів, міжнародних форумів, конгресів, конференцій тощо. Можна тільки уявити, щоб зробив Володимир Путін чи глава його адміністрації генерал ФСБ РФ Сергій Іванов із начальником Управління справами Президента РФ Олександром Колпаковим, якби той без санкції Кремля дозволив іноземцям розгулювати територією цього об’єкту, розташованого у самому центрі російської столиці. Від «царського» гніву чиновника не врятувала б ні багаторічна успішна військова кар’єра у Службі безпеки Президента РФ, ні звитяжні трудові подвиги, проявлені при будівництві президентської резиденції «Довгі Бороди» на Валдаї, ні навіть те, що дружина Колпакова значиться власником землі під комплексом будинків у Геленджику вартістю 350 мільйонів доларів США, названого «палацом Володимира Путіна».

По-друге, попри те, що конференція тривала фактично один день, на її проведення «Загальноросійський громадський фонд «Національний благодійний фонд» виділив грант у розмірі 2 мільйони рублів. Цей фонд (первісна назва «Національний воєнний фонд») був створений 1999 року за ініціативою Путіна і діє під патронажем Кремля з метою реалізації благодійних програм із соціальної підтримки військовослужбовців та співробітників силових міністерств і відомств Російської Федерації.

Делегати від понад 194 народів та етнічних груп, які разом з росіянами проживають на території Російської Федерації, запрошень на участь у конференції не отримали. Російську сторону представляла публіка досить строката – від ортодоксальних комуністів, радикальних націоналістів до активістів парламентських партій. Можливо тому, що аудиторію заповнювали наспіх, під одним дахом опинилися представники альтернативної КПРФ Зюганова маловідомої партії «Комуністи Росії», сумнозвісної «Євразійської спілки молоді» Олександра Дугіна, існуючого виключно у віртуальному просторі руху «За Каддафи і його народ» тощо. Закликами створити «Організацію суверенних націй» і «Фронт опору вашингтонським упирям» привернув до себе увагу член президії політради Всеросійської партії «Родина» Федір Бірюков. Після скандалу, пов’язаного із організацією шабашу європейських націонал-радикалів та неонацистів у Санкт-Петербурзі напередодні ювілейного святкування Дня Перемоги, його вже стали забувати, а тут трапилась нагода поборотися за нішу, яку своїми епатажними заявами вже давно займають Жириновський, Лимонов, Мілонов та інші відомі російські антиамериканісти. Кремлівські чиновники, ймовірно остерігаючись негативної реакції світової громадськості, участі у заході не брали, обмежившись делегуванням на нього члена Громадської палати Російської Федерації Георгія Федорова.

Півтора десятка зарубіжних гостей представляли дев’ять відомих і маловідомих сепаратистських організацій: три із США («Національну суверенну державу Боринкен», «Незалежну і суверенну державу Гаваї» та Міжнародний рух за права афроамериканців «Ухуру»), дві з Ірландії («Республіканську соціалістичну партію» та «Республіканську партію «Шинн Фейн»), дві з Італії («Європейську коммунітаристську партію» та партію «Патріотичний соціалізм»), коаліцію партій «Каталонська солідарність за незалежність», а також фронт «Полісаріо», який бореться за створення на території Західної Сахари Арабської Демократичної Республіки Сахара. Враховуючи, що лише в країнах Європи сепаратистських та регіоналістських організацій налічується не менше сотні, вказаний московський форум не можна назвати представницьким.

Залишається лише здогадуватись, чому не збулися впевнені прогнози Олександра Іонова про участь у роботі конференції делегацій від сепаратистських організацій басків Іспанії та Франції, «Національного руху Техасу», «Націоналістичної партії Шотландії», а також індіанців, котрі мешкають на території США і Канади. Можливо від поїздки в Москву їх і насправді стримали правоохоронні органи країн перебування, про що гучно заявили організатори конференції. Однак не слід також виключати, що запрошені гості могли й самі проігнорувати захід, враховуючи його непрезентабельність.

Кремлівські куратори проекту «Новоросія» вирішили не допускати на конференцію офіційних представників «ДНР» і «ЛНР», хоча власне саму ідею проведення «Самміту невизнаних держав» з метою утворення «Ліги новітніх держав» ще у січні 2015 року озвучували «міністр закордонних справ ДНР» Олександр Кофман та його заступник Михайло Мнухін, пропонуючи організувати його у Донецьку. Замість них інтереси «Новоросії» представляли четверо досить екзотичних осіб. Зокрема, був там автор поширеної в Інтернеті «Хартії возз’єднання Росії, України і Білорусії» Валентин Халецький, більше відомий тим, що 2010 року у складі злочинної групи створив у Києві фінансову піраміду під назвою «Кредитна спілка «Тринадцята зарплата». Привласнивши гроші вкладників, цей «діяч» зник, МВС України був оголошений у міжнародний розшук і знайдений у Росії. 2012 року він навіть затримувався у Москві, однак дивним чином уникнув екстрадиції в Україну. «Союз політичних мігрантів» представляв «біженець з України» Леонід Ільдеркін, котрий донедавна успішно працював керівником піар-відділу Ізраїльського культурного центру в Дніпропетровську при Посольстві Держави Ізраїль в Україні, координатором відділу якості Американського розподільчого комітету «Джойнт» в СНД, співробітником із забезпечення польотів відомої ізраїльської авіакомпанії «Ель-Аль». Фінський журналіст Янус Путконен розповідав про створення ним агентства новин «Donbass News Agency», забувши щоправда вказати джерела фінансування його діяльності. Привернув до себе увагу також співголова «Комітету державного будівництва Новоросії» Володимир Рогов із Запорізької області, котрий обізвав Україну «наймолодшою колоніальною державою».

Виступаючих на конференції сепаратистів об’єднувала ворожість до США і НАТО, чого ймовірно й добивалися організатори конференції. Здавалося, що оратори змагаються у дошкульності нападів на адресу Вашингтона і Брюсселя, звинувачуючи їх у «розпалюванні громадянської війни в Україні», організації сирійської кризи, напливі біженців в Європу тощо. Роль Москви у цих подіях, звичайно не обговорювалась, а якщо й згадувалась, то лише у комплементарних тонах. «Якщо поглянути на кризу у Сирії, то США поставляє зброю, а Росія доставляє гуманітарну допомогу. Якщо поглянути на кризу в Україні, то США поставляє зброю, а Росія – гуманітарну допомогу», - стверджував головуючий на зібранні лідер антиглобалістів Олександр Іонов. Солідарність з такою позицією відразу ж проявив член партії «Шинн Фейн» Діармейд Макдуглас (Diarmaid Mac Dubhghlais), який, порівнюючи Україну з Ірландією, заявив, що «проросійські ополченці борються з київським фашистським урядом».

Раніше згаданий член Громадської Палати Росії Георгій Федоров назвав США «інструментом, величезним хуліганом чи поліцейським, який разом з Англією виконує волю глобальних мегакорпорацій». Він запропонував допомагати противникам США грошима: «Визвольні рухи не можуть існувати без державної підтримки тих чи інших країн. Тому Росія повинна сформувати систему грантової та іншої підтримки таких рухів по всьому світу. Альтернативи цьому немає». Відчувши приємний доларовий аромат, фінансову тему активно підхопив представник Ірландської республіканської соціалістичної партії Майкл Маклафін (Michael McLaughlin), публічно визнавши, що: «В Ірландії ми отримували фінансову допомогу від Муаммара Каддафі. Коли борешся за національну незалежність, не так важлива підноготна тих, хто дає гроші».

Чи не найбільший інтерес викликав виступ Хосе Энрик Фольк (J. Enric Folch) від сепаратистського альянсу «Каталонська солідарність за незалежність». Він розповів як його політична сила готується до регіональних виборів і заявив, що такі європейські лідери як Ангела Меркель чи Девід Кемерон намагаються «залякати людей», погрожуючи тим, що Каталонія ніколи не буде частиною Євросоюзу. Він висловив надію, що наступна конференція відбудеться у Барселоні. І це реально, бо рівно через тиждень після завершення московського зльоту, у Каталонії на виборах місцевого парламенту переконливу перемогу отримали прихильники «Каталонської солідарності за незалежність», які відразу ж заявили про готовність реалізувати план отримання Каталонією незалежності від Іспанії вже 2017 року. Природно офіційний Мадрид дотримується іншої точки зору. Чим завершиться це протистояння покажуть найближчі місяці.

***

Підконтрольні Кремлю організатори конференції, розраховуючи на зовнішнього споживача, у тексті запрошення лицемірно вказали, що «у конфлікті двох основних принципів міжнародного права – непорушності державних кордонів і права націй на самовизначення, учасники заходу встають на бік другого положення». Їхня брехня полягає у тому, що згідно із частиною 1 статті 280 Кримінального Кодексу РФ «Публічні заклики до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності» караються чотирма роками позбавлення волі, а частина 2 цієї ж статті передбачає до п’яти років позбавлення волі за «використання засобів масової інформації, включаючи публікації у соціальних мережах».

Першим ув’язненим в Росії за сепаратизм вже став активіст Татарського громадського центру з міста Набережні Човни Рафіс Кашапов, якого 15 вересня 2015 року російський суд засудив до трьох років позбавлення волі за критику у соціальних мережах дій РФ щодо України. Другою ймовірно стане Дар’я Полюдова, суд над якою розпочався у Краснодарі. Її обвинувачують в організації «Маршу за федералізацію Кубані» та публічних закликах до сепаратизму і екстремізму. По цій же справі на суд чекає також її соратник Сергій Титаренко. Ще двоє однодумців Полюдової - Петро Любченко та В’ячеслав Мартинов, яким вдалося втекти в Україну, оголошені у міжнародний розшук. Всі вони включені до Переліку терористів і екстремістів Російського фінмоніторингу. Тюремні нари очевидно чекають і на депутата муніципалітету невеличкого карельського містечка Суоярві Володимира Заваркіна, який на публічному зібранні наважився у риторичній формі підняти питання лише про ймовірність проведення референдуму про вихід Карелії із Російської Федерації та повернення її до складу Фінляндії. І скоріш за все кількість засуджених в Росії за звинуваченням у сепаратизмі буде невпинно зростати...

Інколи здається, що безпринципність і лицемірство Кремля не має меж. Завдаючи удари по сирійській території, Путін заявляє про миролюбство Росії; вважаючи підтримку диктатора Башара Асада запорукою збереження територіальної цілісності ісламської Сирії, Кремль озброює сепаратистів на Донбасі для боротьби з колискою російського православ’я Києвом; декларуючи участь Росії у боротьбі з міжнародним тероризмом, Москва блокується з терористами шиїтської «Хізбалли». Не має жодних сумнівів, якщо це відповідатиме ситуативним інтересам Путіна – він встане під піратський чорний прапор з черепом людини і кістками, відомий із середніх віків як «Веселий Роджер».

Борис Дніпров, аналітик
Залишити коментар
Відео дня
Новини
Календар публікацій
«    Грудень 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031