Авторизація

  •  Моніку Белуччі нагородили орденом Почесного легіону 
  •  Індонезія витратить $40 млрд на порятунок Джакарти від затоплення 
  •  Суд у справі вбивств учасників Майдану перенесено 
  •  Французькі консерватори дебатували про Путіна і Росію 

Загадкова історія Бурштинової кімнати Еріха Коха у Рівному

Загадкова історія Бурштинової кімнати Еріха Коха у РівномуРівненський дослідник, лінгвіст-сходознавець, мандрівник, автор першого індонезійсько-українського словника, кандидат філологічних наук - Михайло Іжик. Нині він досліджує німецький бункер Еріха Коха, який знаходиться поруч із Краєзнавчим музеєм.

«Бункер Еріха Коха, що знаходиться в Рівному, можна сміливо назвати найменш дослідженим серед усіх німецьких бункерів Другої світової війни. Навіть у наш час, коли сучасні технології (і фінанси) дозволяють подолати найскладніші перепони, підземна ставка Коха досі вкрита ореолом загадковості та залишає більше запитань, ніж відповідей», - про це у своєму блозі пише Михайло Іжик. Під час німецької окупації значну частину українських земель було включено до складу так званого Райхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному, комісаром України призначено гауляйтера і оберпрезидента Еріха Коха.

Дехто вважає, що так званий «колодязь» (вірніше, квадратний отвір, у якому постійно стоїть вода) насправді був входом до нижніх ярусів.

Декілька років тому на стінах бункеру ще були помітні залишки кріплення проводки. Це дало підстави припустити, що дана будівля використовувалася, як запасний або основний вузол зв'язку зі ставкою Гітлера «Вервольф» у Вінниці та резиденцією Гіммлера «Хегевальд» у Житомирі. На підтвердження цієї гіпотези неподалік бункеру на глибині 2-3 метрів було знайдено броньований німецький кабель. Шматок такого ж кабелю досі зберігається в музеї Рівненського управління СБУ.

За іншою версією, саме в цьому бункері могла знаходитися легендарна Бурштинова кімната. 9 серпня 1941 року директор художніх зібрань Кенігсбергу і великий спеціаліст з бурштину Альфред Роде відправив гауляйтеру Еріху Коху письмове звернення: «Необхідно вжити заходів для повернення цього шедевру в лоно Батьківщини і, оскільки зроблена вона з прусського бурштину, в Східну Пруссії, в Кенігсберг». Частина колекції таки була виставлена в Орденському замку, але лише частина. Більша ж частина колекції залишалася саме в руках Еріха Коха, який планував залишитися на українській землі надовго.

Що більше, саме в Рівному з жовтня 1942 року під ім'ям Пауль Зіберт почав діяти відомий радянський диверсант-розвідник Микола Кузнецов. Член клубу «Невідоме» Григорій Швед з цього приводу сказав наступне: «Погляньмо на список ліквідованих Кузнецовим німців, - це або чиновники окупаційної влади, або військові діячі. Наприклад, віце-губернатор дистрикту «Галіція» Отто Бауер, підполковник авіації Петерс. Організовується кілька замахів на Еріха Коха, але замість цього він чомусь починає полювати на імперського міністра фінансів Ганса Геля, якого врешті-решт ліквідує 20 вересня 1943 року. Перечитайте книги Медведєва - як він аргументує той факт, що Гель був вбитий нібито випадково. Яка може бути випадковість в операції, що планувалася впродовж кількох місяців? Так само незрозуміло для чого головний бухгалтер третього рейху раптом приїхав у неспокійне Рівне. Йому, напевно, потрібно було тут зробити щось дуже важливе. Наприклад, «оприбуткувати» надходження якихось великих цінностей. Ми, звісно, не стверджуємо, що це була саме Бурштинова кімната, але...».

Цікаво, що після капітуляції Німеччини Еріх Кох декілька років під ім'ям Рольфа Бергера жив в британській зоні окупації, займаючись сільським господарством на своїй невеличкій ділянці. У 1949 році через власну недбалість (підвела любов до публічних виступів - не втримався і виступив на зборах біженців) був викритий і переданий радянській окупаційній адміністрації. Після 10 років незрозумілого затягування процесу лише у 1959 (!) йому був винесений смертний вирок, проте через якісь причини його замінили на довічне ув'язнення. У в'язниці, що знаходилася в польському селищі Барчів і була побудована за наказом самого Коха, гауляйтер дожив до 90 років. При цьому, перебуваючи у винятково гуманних умовах: бібліотека, телевізор, щоденна свіжа західна преса, медикаменти, що неабияк контрастує з подальшою долею інших представників німецької верхівки (Ріббентроп, Герінг, Кальтенбруннер,Розенберг).

Подальша доля бункеру не менш загадкова. За однією версією перед звільненням Рівного німці затопили бункер. У 1944 році в нього спускалися радянські водолази, відкачати воду з нижніх ярусів виявилося неможливим (ймовірно, німці підірвали стіну бункеру і в нього потрапляє вода з зовнішніх джерел) після чого всі входи донизу були замуровані.

Зі слів же ветерана Рівненського обласного управління СБУ, всі входи до нижніх ярусів були залиті бетоном вже у 50-ті роки. Зроблено це було після декількох випадків зникнення в підземеллях дітей та підлітків.

У 2010 група місцевих ентузіастів розпочала активні пошукові роботи в бункері: розмурували основний вхід, відкачали воду, провели георозвідку. Найважливішим завданням було знайти вхід у два нижніх яруси. В рівненських засобах масової інформації з'явилися повідомлення, що дослідники стоять на порозі великого відкриття. Проте вхід так і не було знайдено і все затихло.

Жодних документів, які могли б прояснити ситуацію, в місцевому архіві не збереглося. Всі дані про нього були або засекречені, або залишилися після розпаду СРСР в Москві.

Джерело: http://erve.ua/
Залишити коментар
Відео дня
Новини
Календар публікацій
«    Грудень 2016    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031